Alina Kovalchuk

У статті, на прикладі дослідження наукової тематики кафедри, висвітлюється можливі механізми оцінки інноваційного потенціалу наукової установ та її складових частин. Підкреслюється необхідність розвитку науки, як життєво необхідного фактору для нормальної роботи всіх сфер держави, а також створення найбільш комфортних соціально-побутових умов для населення, відповідно до європейського рівня розвитку суспільства. Метою дослідження є розробка методичних положень щодо оцінки інноваційного потенціалу наукової діяльності наукових установ, як фактора збільшення інвестиційної вартості науки на ринку наукових послуг України. Завданнями є: узагальнення особливостей інноваційного потенціалу наукових установ ; формулювання теоретичних визначень інноваційного потенціалу, інноваційної діяльності; обґрунтування необхідності моделювання процесів оцінювання інноваційного потенціалу наукової діяльності тощо. Виходячи з актуальності обраної теми ставиться мета, формулюються завдання. Методологічну основу дослідження складає сукупність загальновизнаних принципів та методів наукового пізнання. Для отримання наукових результатів застосовувалися загальнонаукові принципи та підходи, які забезпечили єдність аналізу, історизм, об’єктивність дослідження тощо. Робиться висновок про те, що надійне та ефективне застосування наукових розробок у багатьох сферах є основою поступального розвитку економіки країни та представляє невід’ємну складову забезпечення цивілізованих умов життя всіх її громадян. Пропонується ряд змін до чинного законодавства, а саме до Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Зауважується на тому, що на тлі змін ролі науки і техніки та високих технологій в житті людства питання вивчення інноваційного потенціалу науки набувають особливої актуальності. Та незважаючи на великий інтерес до усебічного вивчення напрямів розвитку науки, до сих пір не врегульовано єдиних загальних підходів до його оцінювання.