Sergii Sardak

The author's analysis of conceptual aspects of global human resource management shows the lack of unified mechanisms anf forms. Thus, we state that at the beginning of the XXI century at all management level, the contours of the management influence methodology on human resources are formed. This gives the possibility of determining only the main backbone constituent elements. Due to the complexity of the process of people management as a resource, management mechanisms are formalized only in the framework of different social and economic systems. Their formalization appears extremely difficult due to uncertainty about quantitative and qualitative changes in the global environment of human activity and financial turbulence. Therefore, the priority becomes the problem of providing targeted safe dynamics of mankind development which can be achieved through a civilized and humane management of effects on certain thoroughly scientific basis.

У статті розглянуто глобальну проблематику розвитку світової економіки й ідентифіковано глобальні загрози, проблеми, виклики, тенденції та суб’єкти. Визначено, що традиційна макроекономічна політика у ХХІ столітті перетворюється на глобальну макроекономічну політику яка визначається переважно зовнішньодержавними факторами впливу. Враховуючи суттєві відмінності потенціалів країн констатується, що геоекономічні інтереси суб’єктів глобальної макроекономічної політики зараз мають індивідуально-державне спрямування залежно від їх ресурсних можливостей, збалансовані регуляторною системою міжнародного права та координуються міжнародними організаціями. Прогнозується, що трансформація геоекономічних інтересів суб’єктів глобальної макроекономічної політики відбудеться від індивідуально-державного спрямування до цивілізаційно-спрямованих, а з 2030 року до глобально-спрямованих за двома прогнозованими сценаріями – глобально-уніфікованим або глобально-полярним, які характеризуватимуться різними ціннісними орієнтаціями та функціональними діями.

The objectives of the study are to determine the main trends and characteristics of the provision of services by Ukrainian travel companies over the past 10 years. Ukraine is explored in terms of domestic and international tourism (inbound and outbound). The study uses the data of the World Tourism Organization (UNWTO), the State Statistics Service of Ukraine, the data of the regional statistical offices, as well as the results of the author's calculations. Modern methods of global clustering and marketing segmentation, using statistically significant data of quantitative and qualitative expert assessments, allow us to identify the development trend of the service of Ukrainian travel agencies. Завдання дослідження - визначення основних тенденції і характерних особливостей надання послуг українськими туристичними компаніями за останні 10 років. Досліджується Україна в розрізі внутрішнього та міжнародного туризму (в'їзного та виїзного). У дослідженні використовуються дані Всесвітньої організації туризму, Державної служби статистики України, дані регіональних управлінь статистики, а також результати авторських розрахунків. Сучасні методи глобальної кластеризації і маркетингової сегментації, з використанням статистично значущих даних кількісних і якісних експертних оцінок, дозволяють ідентифікувати тренд розвитку сервісу українських туристичних компаній.

Дослідження особливостей функціонування національного ринку праці дуже важливе питання для кожної економічної системи, тому що ринок праці є важливим чинником здійснення загальноринкових процесів. Враховуючи сучасні особливості трансформаційного розвитку вітчизняної економіки, поведінки економічно активної частини населення та фактично існуючих проблем у сфері зайнятості слід визнати, що зараз держава не в змозі вирішити усі питання щодо динамічного розвитку ринку праці, тому при приділенні пильної уваги до заходів державного регулювання зайнятості необхідно одночасно посилити увагу до розробки та впровадження заходів поширення використання інструментів саморозвитку населення, що призведе до динамічного розвитку ринку праці, удосконалення механізму господарювання ринкових суб’єктів, збільшення трудового потенціалу та покращання рівня життя населення. Все це доводить необхідність подальших досліджень у цьому напряму.

На рубеже ХХ-ХХІ вв. в сфере международных экономических отношений стал наблюдаться рост численности международных мигрантов, что вызвало развитие ряда проблемных факторов, требующих своевременного научного осмысления и разрешения. Продолжение данной тенденции во втором десятилетии ХХІ в. и прогноз её дальнейшего усиления, обусловило актуальность данной темы исследования. Целью статьи является определение особенностей формирования региональной политики регулирования международной миграции. В статье рассмотрены позитивные и негативные факторы влияния миграции на мигрантов и членов их семей, на «страны импортеры» и «страны экспортеры» человеческих ресурсов, а также на мир в целом. На примере исследования опыта Германии, Польши, Украины, России, США, Канады, КНР, Японии, Австралии, ЮАР, определено, что регулирование международной миграции населения осуществляется на уровне государств, которые являясь институциональными субъектами, проектируют и осуществляют свою политику путем формирования нормативно-правового поля и действиями органов государственной власти. Исследование особенностей развития региональных интеграционных объединений (НАФТА, МЕРКОСУР, Андское сообщество наций, КАРИКОМ, ЕС, СНГ, ЕврАзЭС, ОЧЕС, ГУАМ, АТЭС, ЭКОВАС, САДК, ЕАС, Африканский Союз), засвидетельствовало, что с учетом исторических аспектов становления стран, а также их современного политического, военного и социально-экономического потенциала, региональные политики регулирования международной миграции в государствах индивидуальны, однако имеют и сходные характеристики, обусловленные глобальными тенденциями развития мировой экономики. Особенности региональной политики регулирования международной миграции, свидетельствует о наличие многоуровневой проблематики развития, которая с одной стороны охватывает различные управленческие уровни (личностный, микроуровень, мезоуровень, макроуровень и глобальный уровень), а с другой, ряд влияющих факторов (проблем, угроз, рисков, вызовов и тенденций). При этом государство является главным институтом, субъектно формирующим и реализовывающим национальную политику регулирования международной миграции, который при осуществлении региональной интеграции адаптирует и унифицирует её под требования регионального объединения.

The problem of the concept of Ukraine’s state economic policy of regulation of human resources international movement in the context of global intellectualization remains topical throughout the existence of Ukraine as an independent state. It should be noted that the favorable geopolitical position of Ukraine provides potential opportunities for the development of both regions and the state as a whole, creates conditions that are associated with the involvement in international migration, tourism and transit and professional processes. Their number increases in modern conditions of globalization development. The analysis of features of Ukraine's participation in the processes of intellectualization of the human resources international movement demonstrates the necessity of developing the state economic policy of the human resources international movement, which would become part of the global space and have certain benefits.

The publication was carried out on the initiative and assistance of the Project “Green Decisions of Business - Unity for Sustainable Development”, which is implemented by the Dnipropetrovsk Regional Organization of Employers, in partnership with the Dnipropetrovsk Regional Council, the Dnipropetrovsk Investment Agency with the support of the Program for the Promotion of Green Modernization of the Ukrainian Economy, implemented by the German Society for International Cooperation (GIZ) GmbH. The monograph is devoted to the study of various aspects of the development of the "green" economy both globally and locally. The theoretical foundations of the development of the "green" economy, the features of the functioning of the markets for "green" goods and services, the world experience in the development of the "green" economy, the prospects for the development of the "green" economy at the local and regional level are substantiated. The collective monograph will be interesting for the general public: students, teachers, scientists, businessmen, officials, government officials.

Автором разработана методика определения формы применения маркетинга на предприятии. Определено, что на предприятиях маркетинг применяется в виде трех основных форм. Первая форма применения маркетинга состоит в эпизодическом использовании части инструментов маркетинга. Вторая форма - периодическое использование маркетинга структурными подразделениями предприятия. Третьей формой применения маркетинга на предприятиях – является использование маркетинга в виде части системы управления предприятием (на уровне концепции управления или стратегии развития предприятия), постоянно используя максимальный набор инструментов маркетинга.

Due to the innovative nature of the world economy and the continuity of scientific and technological progress, intellectualization becomes one of the world's leading trends. The article is aimed to evaluate the state of intellectualization of the national economy of Ukraine in the context of globalization. In the article the existing approaches are considered, which are used by international organizations and expert agencies to evaluate the intellectualization level of the countries around the world. The indicators of the state of intellectualization, available in the publications of the State statistics service of Ukraine have been researched. The author's deductive description of the intellectualization state of the regions (on the basis of twenty four indicators) and of types of economic activity (three indicators) of the national economy has been presented. It has been determined, that in the today's circumstances, an increasing of intellectualization level of the Ukrainian economy could happen, on the one hand, by means of getting balanced the status of intellectualization of the regions, given their natural resource potential, the socio-economic situation and the international human resources movement. On the other hand, this can happen due to introduction of new forms of national economic policies for human resources development in the fields of IT-technologies, information services, sports, education, space industry, tourism. The scientific novelty and practical importance, as well as originality of the obtained results is represented by an elaborated methodological framework for evaluating the state of the intellectualization of the national economy plus a further projecting of mechanisms of intellectualization of Ukraine in the worldwide context.

Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2014. Исследованы процессы экономической глобализации в контексте современных императивов общественного развития. Представлена комплексная характеристика человеческих ресурсов путем усовершенствования методологии их анализа с расширением категориального и классификационного аппаратов, обоснована возрастающая роль их опережающего развития в социально-экономическом прогрессе. Выявлены современные и будущие требования к глобальному человеческому развитию. Определены национальные, региональные и цивилизационные различия форм, методов и инструментов управленческого воздействия на развитие человеческих ресурсов. Оценен потенциал института государства в этой сфере. Предложен новый подход к группировке стран и территорий по количественным и качественным показателям развития человеческих ресурсов. Раскрыты формы международного взаимодействия и сотрудничества в обеспечении условий гармонизированного человеческого развития. Разработаны стратегические направления улучшения состояния человеческих ресурсов Украины при помощи управленческо-регулятивных основ. Осуществлена ретроспективная периодизация и прогноз глобальной динамики развития человеческих ресурсов по их численности, ВВП и результатам творческой активности. Обоснована модель глобальной системы координации развития человеческих ресурсов с идентификацией ее компонент, структуры, инструментов, сфер и субъектов, определением принципов, уровней и форм управленческого воздействия.

В статье осуществлена идентификация и разработана взаимосвязь четырнадцати уровней среды и пяти уровней управления для социально-економических систем в глобальной среде жизнедеятельности общества. Полученные результаты заключается в формировании методологической основы структурирования социально-экономических систем для проектирования механизмов управления. Определено, что доминирующие формы управленческого влияния на социально-экономические системы на различных управленческих уровнях имеют разную силу воздействия – «жесткая» (самоуправление и управление), «умеренная» (регуляция) и «мягкая» (координация).

МЕТОДОЛОГИЯ ОРГАНИЗАЦИИ ГЛОБАЛЬНОГО БИЗНЕСА Разработана методология организации глобального бизнеса, позволяющая проектировать, создавать, администрировать, трансформировать и продавать легальный бизнес, а также предусматривает возможность развития компании от стартапа до глобальной корпорации в странах с рыночной и трансформационной экономикой. МЕТОДОЛОГІЯ ОРГАНИЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОГО БІЗНЕСУ Розроблено методологію організації глобального бізнесу, що дозволяє проектувати, створювати, адмініструвати, трансформувати та продавати легальний бізнес й передбачає можливість розвитку компанії від стартапу до глобальної корпорації у країнах з ринковою та трансформаційною економікою. GLOBAL BUSINESS ORGANIZATION METHODOLOGY A methodology for organizing a global business has been developed that allows you to design, create, administer, transform and sell a legitimate business, and also provides for the possibility of developing a company from a startup to a global corporation in countries with market and transformational economies.

У статті запропоновано перспективний напрямок розвитку галузей промисловості шляхом удосконалення взаємовигідної співпраці вітчизняних промислових підприємств з провідними закордонними підприємствами. Розроблений механізм забезпечує виконання таких нагальних завдань, як: розвиток наукового потенціалу, створення нових підприємств, поширення зайнятості, задіяння матеріальної та сировинної бази, відтворення промислових потужностей, збільшення валютних надходжень, збільшення обсягів виробництва товарів і їх реалізацію для країн учасників.