Sergii Sardak

На формирование конъюнктуры на рынке труда в ближайшие годы будут влиять ряд факторов и общие тенденции: интенсивное перераспределение работников из материальных сфер производства в информационную сферу и сферу услуг населению, замена выбывающего персонала на работников с высшим общим и профессиональным уровнем, рост доли умственного труда, увеличение спроса на квалифицированную рабочую силу и т.д. Кроме того необходимо учитывать изменения в сфере международного офшоринга и решоринга, вследствие чего трансформируются подходы к использованию человеческих ресурсов в хозяйственной деятельности (лизинг персонала, аутсорсинг, аутстаффинг и др.) и нарушаются традиционные формы трудовых взаимоотношений.

В условиях обострения энергетического и экономического кризиса чрезвычайно актуальными являются проблемы энергосбережения и эффективного использования энергоресурсов. Потенциал развития технологий энергосбережения и повышения энергоэффективности во всех сферах человеческой жизнедеятельности человека можно сравнить в целом с потенциалом прироста экономических показателей всех первичных энергетических производств и ресурсной базы. Осуществление мероприятий по экономии энергоресурсов в 2,5 - 4 раза дешевле, чем производство и поставка потребителям такого же количества энергии. Одним из важнейших шагов успешного решения перечисленных проблем является стимулирование использования потребителями энергосберегающих технологий путем реализации государственных программ на различных уровнях управления.

Внаслідок інноваційного характеру розвитку світового господарства та безупинного розгортання науково–технічного прогресу однією з провідних глобальних тенденцій постає інтелектуалізація. Метою статті є оцінювання стану інтелектуалізації національної економіки України в умовах глобалізації. У статті розглянуто існуючі підходи міжнародних організацій та експертних агенцій до оцінювання рівня інтелектуалізації країн світу. Досліджено наявні показники стану інтелектуалізації у публікаціях Державної служби статистики України. Надано авторську синтетичну характеристику стану інтелектуалізації регіонів (за двадцяти чотирма показниками) та видів економічної діяльності (за трьома показниками) національної економіки. Визначено, що в сучасних умовах підвищення рівня інтелектуалізації української економіки може відбутися, з одного боку, за рахунок збалансування стану інтелектуалізації регіонів, з урахуванням їх наявного природо–ресурсного потенціалу, соціально–економічного стану та міжнародного руху людських ресурсів. А з іншого – завдяки упровадженню нових форм національної економічної політики розвитку людських ресурсів у сферах ІТ–технологій, інформаційних послуг, спорту, освіти, космічної індустрії, туризму. Наукова новизна, практичне значення та оригінальність отриманих результатів полягає у формуванні методологічного підґрунтя щодо оцінювання стану інтелектуалізації національної економіки та подальшого проектування механізмів інтелектуалізації Україні у світовому просторі.

Focused on evolutionary and continuous human development the global, the regulatory system should be formed in the conceptual (the constant research for the detection, identification and evaluation of global imperatives) and application (development and implementation of activities and coordination tools of influence to ensure the existence of human civilization in a secure politically, economically, socially and environmentally balanced world) planes. On the author's calculations of its formation in functionally complete, holistic view is expected by 2030 due to historically conditioned transformations in the nature of social relations.

СИСТЕМА ПЛАНИРОВАНИЯ, НОРМИРОВАНИЯ И ОРГАНИЗАЦИИ РЕСУРСОВ ПРЕДПРИЯТИЯ Разработана система планирования, нормирования и организации финансовых, человеческих и временных ресурсов, позволяющая определить объем финансовых средств, численность исполнителей и сроки выполнения работ при создании, развитии, продаже и ликвидации предприятий. СИСТЕМА ПЛАНУВАННЯ, НОРМУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА Розроблено систему планування, нормування та організації фінансових, людських і часових ресурсів, що дозволяє визначити обсяг фінансових коштів, чисельність виконавців і терміни виконання робіт при створенні, розвитку, продажу та ліквідації підприємств. SYSTEM OF PLANNING, RATING AND ORGANIZATION OF ENTERPRISE RESOURCES A system of planning, regulation and organization of financial, human and time resources has been developed, which allows to determine the amount of financial resources, the number of performers and the deadlines for the creation, development, sale and liquidation of enterprises.

Динамічні перетворення у суспільстві, спричинені глобалізацією, зумовлюють необхідність пошуку основоположних форм управління розвитком людських ресурсів. Метою дослідження є визначення домінуючих форм управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у різнорівневих соціально-економічних системах і надання їхніх характеристик. У статті здійснено узгодження тринадцяти рівнів середовища системи людської життєдіяльності та п’яти управлінських рівнів, які й формують управлінсько-регуляторний вплив на розвиток людських ресурсів у соціально-економічних системах, а також надано їхні характеристики. Доведено, що домінуючі форми управлінського впливу на розвиток людських ресурсів у соціально-економічних системах мають різний ступінь «управлінської жорсткості» – від «найжорсткішої» (самоуправління та управління) до «помірної» (регуляція) та «м’якої» (координування) на різних управлінських рівнях. Наукова новизна, практичне значення та оригінальність отриманих результатів полягають у формуванні методологічного підґрунтя для проектування механізмів управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у будь-яких соціально-економічних системах.

Удосконалення процесу формування трудового потенціалу підприємства є перспективним напрямом сталого розвитку економіки України, тому що саме трудовий потенціал є рушійною силою ефективної господарської діяльності, яка створює умови для виробництва конкурентноспроможної продукції. При дослідженні авторами вирішено наступні питання: запропоновано критерії визначення сутності трудового потенціалу працівників, визначені чинники, які впливають на розвиток трудового потенціалу працівників і підприємства, розроблено механізм удосконалення розвитку трудового потенціалу підприємства. Розвиваючи тему даного дослідження, треба відзначити, що вітчизняним науковцям треба приділити більше уваги та спрямувати свої зусилля на удосконалення методологічних основ розвитку трудового потенціалу країни, підприємств і працівників.

В статье представлена структура распределения позитивных элементов развития человеческих ресурсов по возрасту. Определено, что для достижения качественных результатов человеческого развития, соотношение элементов позитивного развития человеческих ресурсов должно быть положительно сбалансированным мерами управленческого характера по возрасту человеческих ресурсов. Показано, что достаточность социально-экономических и временных ресурсов создает возможность для реализации человеком восьми элементов развития человеческих ресурсов, а недостаточность этих ресурсов не дает возможности человеку реализовать свой человеческий потенциал и капитал. Отмечено, что чрезмерный объем ресурсов, из-за наличия отрицательных “встроенных” свойств человека, также не вызывает сбалансированность развития человека, и замедляет общественное развитие.

В статье исследованы финансовые и инвестиционные аспекты развития международного туризма в мировой экономике. Предложены основные направления улучшения финансового и инвестиционного обеспечения функционирования международного туризма. Определены популярные виды туризма, крупнейшие направления и масштабные проекты для таких стран, как Испания, Украина, Польша, Канада, Колумбия, Аргентина. Идентифицированы позитивистские принципы организации туристической индустрии, приоритетные источники инвестирования в международном туризме, влияние международного туризма на экономическое развитие стран. Полученные результаты позволяют структурировать финансовую и инвестиционную составляющую процессов развития международного туризма и объясняют механизмы потока капиталов, трудовых ресурсов и знаний в сферу гостеприимства.