Tatyana Pavlova

Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the typology of ethical emotions, b) to highlight individual negative ethical emotions and to determine their ability to influence human behaviour. Theoretical basis. The theoretical and methodological basis of the research is the recognition of the significant influence of negative emotions on human activity in society. In this regard, it is proposed to consider them as a complex multidisciplinary phenomenon, which is predetermined by both social and personal factors of origin and has a certain specificity of objectification. Originality. The authors determined that in addition to destructive effects on a person of negative emotions, they can also have a constructive effect on person’s behaviour, due primarily to the fact that a person does not want to experience these emotions and therefore tries to avoid situations they cause. Conclusions. The ethical emotions of guilt, embarrassment, anger, disgust and contempt can affect, through the cognitive aspect of the emotional process, the decision-making process of people when they predict situations in which they risk to feel such emotions. So the emotion of guilt creates a constructive setup aimed at correcting inappropriate social norms of human behaviour. The emotion of embarrassment motivates a person to behave more benevolently in society in order to integrate in it and get its approval, thus encouraging the person to adhere to social and moral agreements and norms. The emotion of anger motivates a person to act to eliminate injustice, herewith not only in relation to himself, but also in relation to others. Rejecting those people who cause moral and social aversion, society creates a system of punishments and rewards that acts as a strong deterrent to the socio-cultural behaviour. The emotion of contempt performs the function of preventing punishment in relation to the despised individual.

Авторами розглянуті умови соціалізації споживання коміксів у мікросоціальному масштабі, що дає змогу описати особливості формування та розвитку різноманітних поведінкових моделей попиту на даний продукт сучасної культури. Запропоновано доповнити сегментацію споживачів коміксів такими критеріями як схильність до домінантного формату читання та потенційні умови перегляду домінантного формату читання. Ключові слова: комікс, варіативність моделей споживання, суспільство, постмодернізм, соціальна комунікація. Авторами рассмотрены условия социализации потребления комиксов в микросоциальном масштабе, что позволяет описать особенности формирования и развития разнообразных поведенческих моделей спроса на данный продукт современной культуры. Предложено дополнить сегментацию потребителей комиксов такими критериями как склонность к доминантному формату чтения и потенциальные условия пересмотра доминантного формата чтения. Ключевые слова: комикс, вариативность моделей потребления, общество, постмодернизм, социальная коммуникация. The authors examined the conditions for the socialization of the comics consumption in the micro-social scale, which allows us to describe the characteristics of the formation and development of various behavioral patterns of demand for this product of modern culture. We have proposed to supplement the segmentation of comics consumers with such criteria as the propensity for the dominant reading format and the potential conditions for revising the dominant reading format. Keywords: comics, variability of consumption patterns, society, postmodernism, social communication.

The study aims at determining the role and significance of such moral emotions as nobility, gratitude, admiration for the socially significant behavior of a person in society. That involves identifying a close relationship between those emotions and personality’s social behavior and that they can be one of the main incentives for socially significant behavior – theoretical basis. The importance of ethical emotions with positive valence when making decisions with their implementation in society determines the research’s theoretical and methodological basis. Those are studied in the cognitive dimension of human social activity, considering their subjective experience and objectification. The authors determined that ethical emotions with positive valence, pleasant emotions stimulate a person to experience them again and behave socially desirable as such behavior allows reliving those emotions and self-actualizing. Emotions with a positive valence are most desirable for a person and are the essential behavior incentives in society. A person can act actively to achieve them, to experience them repeatedly, which is the basis of motivation for socially desirable and meaningful behavior. From exclusively subjective experiences, those emotions move into objectification, i.e., those motivated to act in conditions of a definite or indefinite social continuum. In due time, these socially crucial actions acquire normative content, sometimes even a form, since they serve as a model for others. Moral emotions with positive valence, empathy, rule-making, high culture, and responsibility to oneself and others form a good way of a person’s self-realization through positive social behavior. Furthermore, moral emotions with positive valence are the most important incentive for such behavior.

Розглянуто характер впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на процес прийняття фінансово-економічних рішень в переговорних процесах і співпраці в умовах ризику і невизначеності. Обґрунтовано стимулюючий характер прямого впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на прийняття економічними агентами стратегічної соціально прийнятної поведінки. Виявлено потенційні обмеження, що знижують позитивний ефект впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на процес прийняття фінансово-економічних рішень в ситуаціях соціальних дилем.

Розглянуто природу взаємозв'язку між неправдою та легітимністю в організаційному контексті при здійсненні підприємницької діяльності. Визначено роль, яку відіграє легітимність у конкурентоспроможності суб'єктів підприємництва (особливо новостворених) на ринку, а також представлені стратегії реагування на її дефіцит. Обґрунтовано, що незважаючи на несумісність з фундаментальними основами легітимності, неправда здатна виступати для підприємницьких структур інструментом створення деякої подоби організаційної легітимності, що в свою чергу часто дає змогу заручитися підтримкою зацікавлених осіб (зокрема, інвесторів) та відкрити доступ до необхідних для розвитку бізнесу можливостей і ресурсів.

The stronger the level of economic integration between countries, the greater the need to study the formation patterns of the stock market reaction to the financial information signals. This concerns the Ukrainian stock market, which is now in its infancy, and which reaction to financial information signals is sometimes ambiguous. The research aims to identify the formation patterns of return and volatility indicators of the Ukrainian stock market reaction to the US financial information signals. To assess the direct nature of US financial information signals effect on the PFTS stock index, the GARCH econometric modeling toolkit was applied. The research information base is the PFTS stock index and the Federal Reserve System financial information signals at the discount rate for 2000–2019. The fetch is divided into intervals corresponded to the ascent and decline phases of the financial cycle. It was found that an unforeseen increase in the discount rate at the financial cycle decline phase by 25 basis points decreases the PFTS stock index return, on average by 2.9%. Besides, the hypothesis about the general change stabilizing effect in the discount rate on the Ukrainian stock market volatility at the financial cycle growth phase was confirmed. Nevertheless, for investors, the most essential is the regulator’s monetary signals in the discount rate at the financial cycle decline phases rather than at the ascent phases because there is a more significant increase in the volatility level.

The Ukrainian PFTS stock index volatility reaction as a whole and its constituent economic sectors (“Basic Materials”, “Financials”, “Industrials”, “Oil & Gas”, “Telecommunications”, “Utilities”) to seven non-monetary US information signals (“Consumer price index”, “Personal spending”, “Unemployment rate”, “Gross domestic product”, “Industrial production”, “Consumer confidence”, “Housing starts”) was carried out for the period 2000–2017 on the basis of closing stock quotations in the trading day format. To assess the “surprise” component direct influence nature of the USA selected non-monetary information signals on the PFTS stock index, an AR-GARCH econometric modelling device was used. The results achieved clearly indicate the presence of some PFTS stock index economic sectors heterogeneous reaction to the United States individual non-monetary information signals announcement. For example, such economic sectors as “Basic Materials”, “Financials”, and “Oil & Gas” volatility response to the US non-monetary information signal “Consumer price index” “surprise” components the opposite of the overall PFTS stock index reaction. It can also be concluded that the United States non-monetary information signals influence on the Ukrainian stock market volatility depends not only on the financial cycle phase and data frequency, but also on the PFTS stock index economic sector.

Тема раціональності не є новою, але є надзвичайно актуальною. На початку 21 століття змінюються ідеали і принципи філософських та наукових досліджень. Наука тепер не стільки відштовхується від емпіричних фактів, а оперує тими даними і фактами, які не доступні емпіричному досвіду, безпосередньо не спостерігаються. До таких теорій можна віднести теорії суперструн і теорію супергравітаціі. Теоретичні дослідження розвиваються значно швидше за практичні ті, що доступні досвіду. Таким чином формується нова раціональність в філософії і науці. Досвід тепер не розуміється широко і універсально, а більш характеризується як локальний, що має значення для якоїсь певної ситуації чи обумовленого об’єкту. Такі погляди потребують свого нового розуміння, дослідження, вони повертають нас до класичних уявлень про раціональність, точніше до того, як її слід інтерпретувати сьогодні у контексті соціального буття і знання, що постійно змінюється. Нове повернення до класичної філософської предметності: істини, добра, краси потребує свого пояснення в межах класичної раціональності. Метою роботи є дослідження раціональності на її класичному етапі розвитку, а також її вплив на соціальну філософію Нового часу. Умоглядність сучасної науки тепер виражається у тому, що Всесвіт розуміється як дещо єдине, а теоретична діяльність розуму стає основним методом пізнання. Всесвіт існує не за механічними законам Нового часу, а за більш складними і багаторівневими принципами. Але звичайно поворот сучасної науки до античних принципів у пізнанні є лише умовним. Цей перехід чи повернення більш нагадує гегелівський рух духу від суб’єктивного через об’єктивний до абсолютного, де людське знання пройшовши певні етапи свого розвитку знов повертається до себе, але збагачене новим знанням і новим досвідом.

Стрімкий інформаційний розвиток суспільства потребує свого філософського осмислення. Право у суспільстві з одного боку, є активним фактором його змін, що відображає найважливіші соціальні процеси, а з іншого боку, у сенсі своєї глибинної онтології, як природне право залишається незмінним і несе у собі головні соціальні цінності. Актуальним для соціальної філософії і у той же час проблемним на сьогодні залишається не лише питання поняття права, а й визначення його позитивної і інтуїтивної складових, як вони співвідносяться між собою, як разом формують уявлення про право. Ціллю статті є визначити що є позитивна і інтуїтивна складова права і яким чином вони складають поняття права та їх значення для сучасної соціальної філософії. Підхід Л. Петражицького до права характеризується своєю неординарністю, яка полягає не лише у спробі пояснення права з психологічної точки зору, а перш за все у тому, що у нього відбувається аналіз не лише позитивного права, як найчастіше буває у юридичній літературі, а права як філософської категорії взагалі, як цілісного психологічного і соціального явища, що включає в себе і інтуїтивні моменти права.

В діяльності людини мета має велике значення, оскільки вона задає вектор руху людського життя на тому чи іншому його етапі. Життя взагалі можна розглядати як процес реалізації мети, яка має актуальність, є ієрархічною і задає сенс. Дослідження проблеми мети людської діяльності є важливим як аспект діяльності соціальної, що впливає на соціальне буття, соціальні відносини. А в умовах все більшого ускладнення суспільства питання про мету виходить на перший план, оскільки взаємодія загальної і індивідуальної мети теж ускладнюється, особливо в плані мотивації щодо дії, поведінки. Проблема мети розглядається у даному дослідженні не як проблема мети філософії, а як проблема індивідуального і соціального буття, саме як проблема людської поведінки. Це зауваження є важливим тому, що телеологічність філософського знання відноситься до вічної філософської проблеми початку і кінця, вічних цінностей, сенсу людського буття, Бога. У цьому плані можна погодитися зі стоїками, які виділяли кінцеву мету і просто мету.

Сьогодні стан розвитку філософії часто характеризують як «криза раціональності». Пов’язане це перш за все з тим, що як вважають деякі дослідники раціональні методи пізнання не вирішують філософських проблем і направлені цілком на таку ж раціональну реальність якою не є сучасний світ. Постає питання про виправданість у класичній філософії та науці панування раціональних методів пізнання. Але питання не лише у цьому, важливо говорити про те, що сьогодні ми розуміємо під раціональністю. Чи йде мова про відхід від раціональності, чи про її нові форми, прояви, виміри щодо дослідження феноменів. Метою даного дослідження є виявлення раціональних аспектів нормативної поведінки у філософії І. Канта. Розглядаючи це питання необхідно звернутися до обґрунтування раціональності нормативності класиком філософської думки, застосовуючи методологію безпосередньо І. Канта та іншу. До методів дослідження відносяться: співпадіння історичного і логічного, компаративний аналіз, методологічний принцип додатковості та ін. Дослідження феномену нормативної поведінки у філософії І. Канта показує важливість принципу раціональності, обов’язку, свободи в аналізі такого важливого явища як соціальна поведінка. Від того яким чином людина визначає підстави нормативності залежить яким чином вона буде діяти: підпорядковувася чи не підпорядковуватися ним, як вона буде реалізовувати своє соціальне буття.

Авторами розглянуто особливості впливу моральних емоцій з позитивною валентністю на процес прийняття економічними агентами управлінських рішень в ситуаціях соціальних взаємодій. Обґрунтовано, що позитивні моральні емоції мають значення при виборі підприємцями моделі соціально-економічної поведінки, що дає змогу за допомогою механізмів винагороди та взаємності заохочувати та підтримувати реалізацію моральних та інших соціальних норм. Встановлено, що очікування появи емоції подяки або захоплення в оточуючих, і навіть переживання самим індивідом емоції шляхетності впливає на процес прийняття рішень в контексті того, що позитивні емоції часто призводять до збільшення вигоди економічних агентів і пов'язані з рівнем їхнього добробуту.

Розвиток суспільства, його зміни і трансформації кидають соціальній філософії як науці про соціальне буття все нові виклики. Сучасна реальність потребує нових підходів, які б дозволили розкрити сутність соціальної активності, дій і подій, що відбуваються. Особливо актуальним сьогодні стає питання про поведінку особистості у суспільстві. Але проблема у тому, що в межах існуючих наукових підходів важко визначитися щодо розуміння її поведінкової активності у соціальному бутті, вона більш відповідає принципам раціональності чи є ірраціональною? Сьогодні важливим є філософський дискурс щодо розуміння проблеми раціональної поведінки як процесу переосмислення самої раціональності, формування ставлення до неї у різні часи та доречності сумнівів у ній як мотиваційний домінанті поведінки сучасної людини. В цьому відношенні цікавим є філософській аналіз поглядів представників німецької класичної філософії щодо цих питань І. Канта і Г. Гегеля. Метою статті є показати підстави необхідності раціональної, розумної поведінки особистості у соціальному бутті суспільства. Чому саме німецька класична філософія? Справа в тому, що саме в цей період формується філософське уявлення про розумність як свободу і обов’язок. І оскільки далі філософія піде шляхом критики розумності і раціональності, важливо визначитися з тим, якими є ці класичні філософські постулати розуму і розумності як критерію людської поведінки.

Цель. Работа посвящена определению характерных особенностей влияния экономических информационных сигналов США посредством каналов трансмиссии на компоненты декомпозиции избыточной доходности украинского рынка акций (на примере репрезентативного фондового индекса ПФТС). Методика. Для выявления параметров изменений избыточной доходности биржевого рынка акций Украины в реакциях на экономические информационные сигналы было применено векторное авторегрессионное моделирование. Выбор модели VAR (3) был обоснован согласно информационным критериям AIC и SIC. Результаты. В работе установлено, что лишь переменная избыточной доходности (с лагом 3) позволяет прогнозировать определенную долю будущих изменений доходности фондового индекса ПФТС. Тем не менее, коэффициент R² показывает, что задействованные переменные могут объяснить лишь около 7% изменения избыточной доходности фондового индекса ПФТС, что подтверждает достаточно низкую прогнозируемость украинского рынка акций. На основе декомпозиции избыточной доходности фондового индекса ПФТС за период 2000-2017 гг. (формат торгового дня) было выявлено, что рынок акций Украины является чувствительным к информационным сигналам по будущей избыточной доходности, поскольку более 89% от общего ее изменения можно объяснить влиянием непосредственно через канал премии за риск. Также установлено наличие влияния макроэкономического информационного сигнала США «Индекс доверия потребителей» на избыточную доходность украинского фондового индекса ПФТС через канал премии за риск, что подтверждает предположение о том, что «эффект неожиданности» макроэкономических сигналов США может быть фактором риска для рынка акций Украины. Научная новизна. Получил свое развитие методический подход по определению параметров реакции компонент избыточной доходности фондового индекса ПФТС на «эффект неожиданности» информационного содержание макроэкономических сигналов США. Практическая значимость. Использование приведенного методического подхода позволит улучшить точность финансового прогнозирования параметров реакции ценовых котировок отечественного рынка акций на обнародование макроэкономических информационных сигналов США, что даст возможность инвесторам (частным и институциональным) повысить доходность собственных инвестиционных стратегий.

Визначено специфіку постмодерністського споживача продуктів культури у процесі досвіду споживання та можливостей для бізнесу. Встановлено, що постмодерністського споживача доцільно розглядати як вільну особистість із фрагментованою ідентичністю, яка створює цінність та отримує досвід, а також здатна залучати ресурси та навички для конкретних ситуацій споживання продуктів культури. Обґрунтовано важливість застосування концепції пережитого досвіду, щоб підкреслити ключову роль споживача у спільному із суб’єктом підприємництва формуванні цінності будь-якого досвіду споживання продуктів культури. Обґрунтовано, що досвід споживання має місце не лише до, під час і після споживання продукту культури, але також може розглядатися в контексті великої кількості мікродослідів, що поєднують спільне та/або послідовне використання віртуальних та реальних пристроїв.

Проблема раціональності соціальних регуляторів таких як мораль і право завжди цікавила філософів. Розвиток уявлень про раціональність можна вважати певним соціально–культурним, історичним процесом зміни уявлень про неї, він є загальносвітовий розумний процес. Філософію і науку можна розглядати як різні прояви цього процесу, що по–різному реалізують як раціональність так і розумність. Ці важливі питання піднімає у своїй філософській системі відомий представник німецької класичної філософії Г. Гегель. Звернення до філософської системи Г. Гегеля щодо проблеми нормативності не є випадковим. Критерії її раціональності достатньо важко виділити в тому сенсі, що вони дуже щільно вплетені в канву загальної культури якоїсь історичної епохи розвитку людини і суспільства. Ця раціональність сприймається як така, що відповідає історичному розвитку і усвідомлюється актуальною сучасними їй вченими і філософами. Відповідно раціональність нормативності повинна бути критичною щодо себе самої, щоб не втратити розумність, що цілком відповідає суті філософії. Метою даного дослідження є визначення загальної логіки втілення раціональності у нормативності моралі і права в філософській системі Г. Гегеля. Основними методами дослідження є діалектичний метод, метод співставлення історичного та логічного, метод аналізу і синтезу та ін. Дослідження філософії Г. Гегеля розкриває нормативність як соціальну сферу реалізації свободи і розумності і дозволяє показати внутрішню єдність особистої і загальної волі.

A method of identifying banks’ business models and studying the features of their risk profile, considering the system of indicators featuring the structure of assets, liabilities, income, expenses, and other qualitative indicators based on monthly statistical reporting. Kohonen's self-organizing maps (SOM) are used to process large data sets, revealing objects’ hidden features by forming homogeneous groups according to similar values of a large system of indicators. The choice of the system of indicators that play the most significant role in describing the business models of modern banks is substantiated. The proposed method makes it possible to group banks with homogeneous characteristics into so-called structural-functional groups and studies the change in the characteristics of groups of banks over time to compare their behavior during periods of active development of the system and during a crisis. That approach is useful for studying the banking system at the macro level, as it provides a quantitative measure of its financial stability. The more banks are in groups with negative values of parameters, increased risks, and unprofitable performance, the worse the general state of the system. The method also allows studying the features of each structural and functional group and the business models’ features at the meso-level. The number and composition of banks inherent in any group change dynamically, which characterizes the features of the relevant business model in a particular period. The averages of each group reflect the objective changes in the banking system structure. In addition, the SOM trajectory can be built for each individual bank determining the development of its strategy, features of a particular business model, and risk profile. At the micro-level, it allows comparing the features of individual banks within the SFGB and models ways to improve efficiency and financial stability by forecast values for SOM. An extensive system of indicators used to form structural and functional groups of banks allows to quickly respond to changes in the banking system, identify areas of increased risk and explore the adequacy and effectiveness of banks’ business models.