Tatyana Pavlova

The challenges of education in the modern information society are closely linked to the key trends of the transition to a new technological paradigm. The diversification process contributes to the expansion of the modern digital educational environment. In light of the accelerating digitalization, a search is underway for a new educational paradigm that places greater emphasis on developing students’ capacity for constant adaptation, mastering new information technologies within the educational environment, and shifting values in both professional and everyday life. The theoretical objective of this research is to identify the needs for a new educational paradigm during the Fourth Industrial Revolution and to analyze the functions and characteristics of the new digital educational environment. The practical objective is to identify new opportunities offered by the digital format for all participants in the educational process. The analysis concludes that the organization of the educational process requires the development of methodological frameworks for educators, as well as the creation of enhanced professional development courses on implementing distance learning. It is necessary to improve the teacher’s practice in selecting the most optimal teaching methods and tools aimed at reducing student overload and neuro-psychological stress, thereby enhancing learning productivity. Furthermore, there is a need to develop distance learning methodologies focused on cultivating students’ skills in critical scientific analysis of data obtained from the information environment.

У монографії комплексно досліджено економічні детермінанти та конкурентні стратегії розвитку сучасних бізнес-структур в Україні та світі. Розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти формування конкурентних стратегій підприємств у сучасних економічних умовах, враховуючи галузеву специфіку. Проаналізовано вплив глобалізації, діджиталізації та інноваційних процесів на розвиток бізнесу, а також їх роль у формуванні нових бізнес- моделей. Висвітлено актуальні питання управління конкурентоспроможністю, інвестиційною привабливістю та економічною безпекою підприємств. Досліджено особливості розвитку різних галузей економіки та специфіку функціонування малого і середнього бізнесу. Значну увагу приділено інноваційним підходам до управління бізнес-процесами та людським капіталом. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення стратегічного управління та підвищення ефективності діяльності сучасних бізнес-структур в умовах динамічного ринкового середовища та посилення глобальної конкуренції. Для власників та керівників бізнесу, менеджерів, економістів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів та державних службовців, які опікуються питаннями розвитку підприємництва та конкурентної політики.

Розглядається еволюція комп’ютерної етики від основоположних робіт Норберта Вінера та Джеймса Мура до сучасних викликів цифрової епохи. Проводиться історико-філософський аналіз ключових концепцій, зокрема «логічної пластичності» та «фактору невидимості» у комп’ютерних системах. Досліджуються інституційні аспекти розвитку комп’ютерної етики та її застосування до сучасних проблем штучного інтелекту, великих даних і кібербезпеки. Обґрунтовується необхідність міждисциплінарного підходу для розробки етичних рамок, здатних спрямовувати технологічний прогрес в інтересах суспільства та розв’язувати моральні дилеми цифрової трансформації.

Стаття присвячена комплексному дослідженню трансформації децентралізованих додатків (DApps) від початкових моделей токенізації до стійких бізнес-екосистем з акцентом на ризикоорієнтоване стратегічне управління. Розглянуто проблему розриву між механізмами залучення капіталу через токенізацію та створенням довгострокової цінності в децентралізованому середовищі. Автори аналізують екосистемну архітектуру DApps через призму технічної стандартизації (ERC-20) та підприємницьких мереж, виявляючи ключову роль інституційного середовища в розвитку блокчейн-проєктів. Досліджено подвійну природу монетарної інфраструктури DApps, де одночасно функціонують криптовалюти та традиційні фінансові інструменти. Виявлено посередницьку роль криптовалютних бірж як стратегічно важливих елементів, що пов’язують розробників та інвесторів, а також криптовалютну та традиційну фінансову системи. Особливу увагу приділено блокчейну як інституційній технології, здатній трансформувати існуючі моделі економічної взаємодії через зниження трансакційних витрат та мінімізацію опортуністичної поведінки. Запропоновано комплексну матрицю стратегічного управління ризиками в DApps, що враховує технічний, економічний, організаційний та регуляторний рівні. Розроблено типологію стратегій управління токенізованими моделями з різними підходами до балансу децентралізації та створення цінності, включаючи протокольну інфраструктуру, DeFi-сервіси, децентралізовані ринки та гібридні екосистеми. Для кожного типу стратегії визначено характеристики, фокус створення цінності, приклади реалізації та ключові фактори успіху. Дослідження сприяє розумінню механізмів трансформації моделей токенізації в стійкі бізнес-структури та пропонує підходи до інтеграції децентралізованих технологій у стратегічний ризикменеджмент, враховуючи взаємозв’язок між структурними та інституційними аспектами розвитку екосистеми DApps.

У статті аналізується модель Біткоїна як інноваційний підхід до стратегічного управління, що дозволяє мінімізувати ризики владної асиметрії в бізнес-середовищі. На основі проведеного аналізу запропоновано типологію стратегічних бізнес-моделей, заснованих на принципах децентралізованого управління, що включає децентралізовані автономні організації, гібридні централізовано-децентралізовані моделі, протокольні платформи, розподілені колаборативні мережі та токенізовані бізнес-екосистеми. Для кожної моделі визначено специфічні механізми нейтралізації владної асиметрії та стратегічні переваги. Розроблено комплексну типологію ризиків впровадження децентралізованих моделей управління в бізнес-практики, що включає організаційні, технологічні, регуляторні та стратегічні категорії. Для кожного типу ризику запропоновано стратегії мінімізації, адаптовані до специфіки бізнес-контекстів.

У роботі обґрунтовано стратегії мінімізації ризиків, що інтегрують технологічні, економічні, соціальні та культурні аспекти функціонування біткоїна в підприємницькій діяльності. Мета. Дослідження спрямована на теоретичне обґрунтування підходів до управління ризиками при інтеграції біткоїна в бізнес-процеси з використанням акторно-мережевої методології, що дозволяє розглядати криптовалютну систему як сукупність взаємодіючих гетерогенних елементів. Методи. У роботі використано міждисциплінарний підхід, що об'єднує акторно-мережеву теорію, концепції інформаційної безпеки та інституційний аналіз криптоекономічних систем. Проведено систематизацію досліджень функціонування протоколу Біткоїн з позиції взаємодії технічних і соціальних компонентів. Застосовано компаративний аналіз архітектури безпеки традиційних фінансових систем і децентралізованих криптовалютних структур. Результати. Систематизовано основні категорії ризиків, пов'язаних з використанням біткоїна в бізнесі (волатильність цін, регуляторна невизначеність, кіберзагрози, операційні та репутаційні ризики), оцінено їхню специфіку з урахуванням децентралізованої природи криптовалюти. Виявлено подвійну природу транзакцій, що виступають одночасно засобом передачі вартості та об'єктом економічної конкуренції, що створює специфічне середовище ризиків. Проаналізовано практичний досвід провідних учасників криптовалютної індустрії, що демонструє ефективність багаторівневих підходів до управління ризиками. Розглянуто роль технічних особливостей протоколу Біткоїн (децентралізація, криптографічний захист, прозорість реєстру, незмінність даних) в управлінні ризиками. Обґрунтовано, що ці характеристики створюють принципово іншу архітектуру безпеки порівняно з традиційними фінансовими системами, що вимагає від бізнесу переосмислення підходів до оцінки та мінімізації ризиків. Висновки. Ефективне управління ризиками при використанні біткоїна в бізнесі вимагає комплексного підходу, що інтегрує технологічні рішення з фінансовими та організаційними заходами. Фундаментальні характеристики протоколу Біткоїн створюють принципово іншу архітектуру безпеки порівняно з традиційними системами, що зумовлює необхідність перегляду класичних методів оцінки та мінімізації ризиків.

У статті розглядається проблема підприємницьких ризиків в умовах інституційної невизначеності та аналізуються можливості застосування блокчейнтехнологій і стратегічного управління для їх мінімізації. Інституційна невизначеність, що виявляється в нестабільності нормативних вимог, непередбачуваності рішень регуляторів і відсутності прозорості, створює значні перешкоди для розвитку бізнесу, тоді як традиційні методи управління ризиками мають обмежену ефективність і сприяють формуванню специфічної філософії та культури управління. Обґрунтовано, що блокчейн-технології, завдяки децентралізації, прозорості та безпеці, пропонують альтернативний підхід до забезпечення довіри та зниження ризиків. Досліджено практичні приклади застосування блокчейну в різних галузях: від фінансів до логістики, охорони здоров'я, нерухомості та енергетики. Систематизовано стратегії впровадження блокчейну в бізнес, включаючи використання смарт-контрактів, децентралізацію операцій, партнерства з блокчейн-стартапами, створення консорціумів та навчання персоналу. При цьому відзначаються і обмеження блокчейну: технічна складність, регуляторні ризики, високі витрати на впровадження, кіберзагрози та проблеми масштабованості. Результати дослідження свідчать, що поєднання стратегічного управління та блокчейн-технологій формує ефективний інструментарій для мінімізації підприємницьких ризиків у нестабільному інституційному середовищі. Такий підхід дозволяє компаніям створювати стійкі бізнес-моделі, знижувати залежність від ненадійних інститутів і підвищувати конкурентоспроможність, що особливо актуально для регіонів з недостатньо розвиненою інституційною інфраструктурою.

Мета дослідження: Визначення напрямів удосконалення неакадемічного студентського досвіду в умовах трансформації вищої освіти під впливом постмодерністських тенденцій та особливостей студентів нового покоління. Дизайн / Метод / Підхід дослідження: У роботі застосовано комбінацію гіпотетико-дедуктивного та індуктивного методів дослідження для всебічного вивчення неакадемічного студентського досвіду. У межах гіпотетико-дедуктивного підходу автори спираються на наявні теоретичні положення та результати попередніх досліджень, формулюючи на їхній основі припущення щодо сутності неакадемічного досвіду, його структури та чинників впливу. Індуктивний метод використовується для узагальнення і систематизації інформації, отриманої в ході огляду наукової літератури. Результати дослідження: Виявлено, що неакадемічний студентський досвід відіграє важливу роль у сприйнятті студентами закладів вищої освіти та якості навчання. Він охоплює різні аспекти студентського життя, не пов’язані безпосередньо з навчанням, і формується здебільшого через надані університетом студентські послуги. На неакадемічний досвід впливають такі чинники як цілі та очікування студентів, інтеграція в університетське життя, індивідуальні характеристики, минулий досвід і комунікація з персоналом закладу вищої освіти. Наголошується на важливості адаптації підходів до формування даного досвіду з урахуванням особливостей сучасних студентів покоління Z. Теоретична цінність дослідження: У роботі систематизовано теоретичні підходи до розуміння неакадемічного студентського досвіду, визначено його ключові складові та фактори впливу. Результати дослідження роблять внесок у вивчення трансформації вищої освіти в умовах постмодернізму. Практична цінність дослідження: Розуміння особливостей формування неакадемічного студентського досвіду дасть змогу закладам вищої освіти вдосконалювати стратегії із залучення та утримання студентів, підвищувати їхню задоволеність і лояльність. Оригінальність / Цінність дослідження: Запропоновано комплексний погляд на неакадемічний студентський досвід з урахуванням сучасних трендів у вищій освіті та характеристик нового покоління студентів, що становить цінність як для дослідників, так і для управлінців у сфері вищої освіти. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження: Перспективним є подальше вивчення впливу цифрових навичок студентів на сприйняття ними якості університетських онлайн-послуг у контексті поліпшення неакадемічного досвіду.

Мета дослідження: Розвиток концептуальних засад етики by design та переосмислення суб’єкт-об’єктних відносин у контексті цифрової етики для формування більш ефективних підходів до проєктування та управління етично відповідальними технологіями. Метод / підхід дослідження: Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи філософського аналізу, етики, соціології технологій і досліджень у галузі людино-комп’ютерної взаємодії. Застосовуються методи концептуального моделювання, етичного аналізу технологій і сценарного прогнозування. Результати дослідження: Розглянуто підходи до формування концептуальної моделі розподіленої етичної відповідальності в складних соціотехнічних системах. Запропоновано методологічні підходи до інтеграції етичних міркувань на різних етапах життєвого циклу цифрових продуктів. Досліджено потенціал етики турботи для розв’язання проблем уразливості та залежності в цифровому середовищі. Теоретичне значення дослідження: Робота робить внесок у розвиток теорії етики технологій, пропонуючи новий погляд на взаємодію між етичними принципами та процесами проєктування цифрових систем. Дослідження розширює розуміння суб’єкт-об’єктних відносин у контексті сучасних технологій. Практичне значення дослідження: Запропоновані підходи можуть бути використані для створення методологій етичного проєктування цифрових продуктів, формування політик відповідального використання технологій в організаціях і розроблення освітніх програм з етики технологій для інженерів і дизайнерів. Оригінальність / цінність / наукова новизна дослідження: Новизна дослідження полягає в розвитку інтегративного підходу до етики by design, що враховує зміни в суб’єкт-об’єктних відносинах у цифрову епоху. Пропонований підхід спрямований на розширення можливостей наявних моделей етичного проєктування та досліджує нові перспективи для створення етично відповідальних цифрових технологій. Перспективи подальших досліджень / обмеження дослідження: Перспективи включають емпіричну перевірку запропонованих моделей, розробку конкретних інструментів етичного аудиту цифрових систем і дослідження культурних аспектів сприйняття етики by design. Обмеження пов’язані зі швидким розвитком технологій, що може вимагати постійної адаптації запропонованих підходів.

Мета дослідження: Розвиток концептуальних підходів до осмислення етичних аспектів цифрових технологій, заснований на онтологічному повороті в розумінні технологічної нормативності. Метод / підхід дослідження: Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує філософію техніки, етику, соціальну філософію, дослідження науки і технологій, комп’ютерні науки та когнітивну психологію. Застосовуються методи концептуального аналізу, феноменологічного опису, критичного дискурс-аналізу та порівняльного аналізу. Результати дослідження: Проаналізовано онтологічний статус цифрових об’єктів та їхню роль у формуванні етичного досвіду. Виявлено форми нормативності цифрових технологій: інтерфейсна, алгоритмічна та інфраструктурна. Теоретичне значення дослідження: Дослідження сприяє розвитку концептуальних підходів до етичних аспектів цифрових технологій, створюючи підґрунтя для інтеграції різних філософських традицій і розширюючи можливості етичного аналізу в цифрову епоху. Практичне значення дослідження: Запропонований підхід можна застосовувати для розроблення стратегій етичного проєктування та управління цифровими технологіями, включно зі створенням етичних настанов, проведенням етичного аудиту, проєктуванням інтерфейсів і розробленням освітніх програм із цифрової етики. Оригінальність / цінність / наукова новизна дослідження: Запропоновано комплексний підхід до розгляду етики цифрових технологій, що враховує онтологічний поворот у розумінні технологічної нормативності. Новизна полягає в інтеграції ідей постфеноменології, об’єктно-орієнтованої онтології та філософії інформації для аналізу онтології цифрових об’єктів та їхньої нормативної сили. Перспективи подальших досліджень / обмеження дослідження: Перспективи включають емпіричні дослідження різних форм технологічної нормативності, поглиблене вивчення онтологічного статусу конкретних типів цифрових об’єктів, та аналіз взаємозв’язку між онтологією цифрових об’єктів та їхньою нормативною силою в різних контекстах. Обмеження пов’язані з теоретичним характером дослідження, що потребує подальшої емпіричної перевірки.

У роботі розглядається процес інституціоналізації криптоактивів як соціотехнічний феномен та аналізується їхній вплив на практики підприємництва та інноваційний розвиток. Автори застосовують міждисциплінарний підхід, що поєднує економічні, соціологічні та антропологічні методи. Особлива увага приділяється ролі утилітарних токенів у формуванні цінності блокчейн-проєктів і розвитку Веб 3.0. Токени розглядаються як інструменти залучення учасників і здійснення операцій капіталізації. Критично аналізуються механізми ICO та IEO, пов'язані з ризиками маніпуляцій та конфліктами інтересів. Підкреслюється необхідність вироблення збалансованих підходів до регулювання криптоактивів. Робиться висновок, що інституціоналізація криптоактивів є складним процесом, який потребує міждисциплінарного аналізу та критичного осмислення з урахуванням соціальних, економічних і політичних аспектів. Результати дослідження роблять внесок у розуміння трансформації моделей підприємництва та створення цінності в умовах розвитку блокчейн-технологій.

Purpose. This study aims to explore the multifaceted nature of tokens in entrepre-neurial ecosystems and their impact on value creation and distribution processes, as well as to develop a conceptual framework integrating token economics, entre-preneurship, and digital asset axiology. Design / Method / Approach. The re-search employs a comprehensive literature review and synthesizes existing theo-ries to develop a novel conceptual model. It systematizes the roles and functions of tokens in entrepreneurial ecosystems and analyzes their influence on value cre-ation mechanisms. Findings. The study reveals that tokens serve as multifunc-tional tools for financing, governance, incentivization, and value representation in digital ecosystems. It identifies key aspects of tokenization's impact on value cre-ation, including democratization of investment access, increased liquidity of intan-gible assets, and emergence of new monetization models. The proposed concep-tual model integrates token economics, entrepreneurship, and axiology, offering a holistic view of tokenized ecosystems. Theoretical Implications. This research expands the understanding of tokens as complex socio-technical constructs and necessitates a revision of value creation theories in the context of tokenized eco-systems. Practical Implications. The findings suggest that entrepreneurs and in-vestors should consider the multifaceted nature of tokens when developing and evaluating business models in the digital economy. The study also highlights the need for new competencies in token economics and tokenized ecosystem man-agement. Originality / Value. The proposed conceptual model provides a novel theoretical framework for analyzing tokenized ecosystems, considering their com-plex socio-technical nature and interdisciplinary character. Research Limitations / Future Research. Future studies should empirically test the proposed conceptual model across various types of tokenized projects and explore the long-term socio-economic consequences of widespread tokenization adoption. Paper Type. Con-ceptual paper.

The rapid development of blockchain technologies creates a new paradigm of economic relations, requiring a rethinking of traditional approaches to management and business organization. The relevance of Ethereum research is due to its significant potential for creating new forms of economic coordination that go beyond existing institutional structures. With the growing complexity of global economic systems, Ethereum offers a unique approach to solving trust, transparency, and transaction efficiency problems. The purpose of the work is to substantiate the role of blockchain as a new management technology using the example of the Ethereum platform, as well as to reveal the mechanisms for projecting imaginary autonomy in the process of its design and institutionalization through the activities of various actors. The study focuses on the formation of alternative modes of economic coordination of entrepreneurial structures and social organization. Key characteristics of the “governance through transactions” implemented in Ethereum are identified, including the focus on exchange and association relationships, the epistemological gap between the calculation and meaning of transactions, and the specific processes of forming and articulating these transactions. The process of institutionalization of the autonomy of cryptoassets is analyzed, demonstrating the complex interaction of various actors, technologies and social practices. A conceptual model of the evolution of digital economy management has been developed, reflecting the development trajectory from fragility to antifragility using the example of Ethereum. The transformational potential of Ethereum for existing economic and social structures is substantiated. This platform is considered an alternative proposal for managing the digital economy, capable of changing the fundamental principles of organizing economic activity. Problems and limitations associated with the implementation of decentralized systems are also identified, including technical challenges of scalability, difficulties of coordination, and risks of excessive algorithmization of social relations.

The study based on the available key principles of the circular economy functioning proposes a conceptual scheme of the circular economy ecosystem, which includes key elements such as the country’s population, investments, emissions, and GDP. The ecosystem also considers nine key principles of circular economy functioning, namely: refuse; reduce; reuse; repair; refurbish; remanufacture; repurpose; recycle; recover, which are integrated into functions and supported by them, namely: mining; production; consumption, service; reuse; processing; utilization, forming a chain of a closed cycle of usage of the raw materials, goods, and resources. The study also proposed a conceptual system-dynamic model of the circular economy ecosystem functioning, based precisely on its functions, presented in 7 blocks of the model. Each block covers the influence of circular economy principles on the model’s indicator elements. According to each block of functions, the authors offer opportunities to form new organizational structures that will support the viability of the circular economy concept, provide waste minimization, additional service and processing of goods and waste, and allow the closing of the cycle from extraction to disposal. Further research established the simulation experiments’ specifics and the opportunity to build the model blocks.

The article analyzes changes in the business models of Ukrainian banks using the author's method of structural and functional groups of banks (SFGB). The method’s basis is the processing, systematization, and visualization of the system’s values of banks’ financial indicators using Kohonen’s self-organizing map (SOM). Depending on the level distribution of a large number of indicators that characterize the structure of assets, liabilities, income, expenses, and other qualitative indicators that describe the business models of each bank on successive reporting dates, homogeneous groups of banks are formed. The purpose of this study is to compare the key features of the banking system as of January 1 and September 1, 2022, and the corresponding changes in business models. Over the eight months of 2022, the number of banks with corporate lending increased slightly, but the resource base of these banks gradually changed. The number of banks with retail financing decreased at the expense of banks with current resources. During an increase in the discount rate and in the price of refinancing loans, banks’ business model that attracts resources on the interbank market and places them in securities has shrunk. At the same time, the number of banks with an increased level of securities in assets and corporate financing increased. The quality of the portfolio indicates the increased credit risks of the respective large state banks. The drawback of the proposed method is the dependence of conclusions on official banks 'statements that do not always reflect nuisances of financial position. Within small banks, we can sometimes observe that current changes in clients' account balances affect the position in SFGB. The SFGB method can be applied to analyze trends and estimate the probability of subsequent structural changes. For each bank, one can observe the trajectory change on the map and investigate the reasons for the change in business strategy.

A method of identifying banks’ business models and studying the features of their risk profile, considering the system of indicators featuring the structure of assets, liabilities, income, expenses, and other qualitative indicators based on monthly statistical reporting. Kohonen's self-organizing maps (SOM) are used to process large data sets, revealing objects’ hidden features by forming homogeneous groups according to similar values of a large system of indicators. The choice of the system of indicators that play the most significant role in describing the business models of modern banks is substantiated. The proposed method makes it possible to group banks with homogeneous characteristics into so-called structural-functional groups and studies the change in the characteristics of groups of banks over time to compare their behavior during periods of active development of the system and during a crisis. That approach is useful for studying the banking system at the macro level, as it provides a quantitative measure of its financial stability. The more banks are in groups with negative values of parameters, increased risks, and unprofitable performance, the worse the general state of the system. The method also allows studying the features of each structural and functional group and the business models’ features at the meso-level. The number and composition of banks inherent in any group change dynamically, which characterizes the features of the relevant business model in a particular period. The averages of each group reflect the objective changes in the banking system structure. In addition, the SOM trajectory can be built for each individual bank determining the development of its strategy, features of a particular business model, and risk profile. At the micro-level, it allows comparing the features of individual banks within the SFGB and models ways to improve efficiency and financial stability by forecast values for SOM. An extensive system of indicators used to form structural and functional groups of banks allows to quickly respond to changes in the banking system, identify areas of increased risk and explore the adequacy and effectiveness of banks’ business models.

The article investigates the main characteristics of the financial stability of Ukrainian banks, their risk profile, structure of assets, liabilities, income, expenses based on the monthly reporting data for 2004-2020 (number of observations – 3 813). The Kohonen self-organizing map (SOM) toolkit is used to form homogeneous groups of banks based on a large number of financial indicators. The selected toolkit provides a convenient visualization of the results. Each bank occupies a specific place on the SOM. The close location of banks on the map indicates that these banks have many common characteristics. This study is called the method of structural and functional groups of banks. The study formed stable groups of banks with the same characteristics of business models and risk profile. The formation of consecutive maps for each reporting period allows to obtain the characteristics of each bank separately and the banking system as a whole. The trajectory of an individual bank’s activity during the observation period characterizes the development of its business strategy. The migration of a large number of banks between groups reflects the objective changes in the conditions of banking. Increasing groups of high-risk banks indicate systemic problems. The results show that after a significant reduction in the banking system of Ukraine in 2014-2016, the business models of banks have changed significantly. The resource base relies on unstable sources of current funds with no set term of use. In the assets of banks, a significant portion is invested in government securities – government bonds. Bank loan portfolios have declined and have a higher proportion of non-performing assets (NPL). Many banks have increased currency risk. Concerns are raised about the state of large state-owned banks that hold a separate high-risk group. Thus, the conducted research allows to distinguish groups of banks with specific characteristics of business models and to observe changes of risk profile inherent to these groups. For each structural-functional group, changes in the values of financial indicators are investigated and migration between groups is studied. The proposed methodology is useful for studying both macro and macro levels.

Визначено специфіку постмодерністського споживача продуктів культури у процесі досвіду споживання та можливостей для бізнесу. Встановлено, що постмодерністського споживача доцільно розглядати як вільну особистість із фрагментованою ідентичністю, яка створює цінність та отримує досвід, а також здатна залучати ресурси та навички для конкретних ситуацій споживання продуктів культури. Обґрунтовано важливість застосування концепції пережитого досвіду, щоб підкреслити ключову роль споживача у спільному із суб’єктом підприємництва формуванні цінності будь-якого досвіду споживання продуктів культури. Обґрунтовано, що досвід споживання має місце не лише до, під час і після споживання продукту культури, але також може розглядатися в контексті великої кількості мікродослідів, що поєднують спільне та/або послідовне використання віртуальних та реальних пристроїв.

Авторами розглянуто особливості впливу моральних емоцій з позитивною валентністю на процес прийняття економічними агентами управлінських рішень в ситуаціях соціальних взаємодій. Обґрунтовано, що позитивні моральні емоції мають значення при виборі підприємцями моделі соціально-економічної поведінки, що дає змогу за допомогою механізмів винагороди та взаємності заохочувати та підтримувати реалізацію моральних та інших соціальних норм. Встановлено, що очікування появи емоції подяки або захоплення в оточуючих, і навіть переживання самим індивідом емоції шляхетності впливає на процес прийняття рішень в контексті того, що позитивні емоції часто призводять до збільшення вигоди економічних агентів і пов'язані з рівнем їхнього добробуту.

The study aims at determining the role and significance of such moral emotions as nobility, gratitude, admiration for the socially significant behavior of a person in society. That involves identifying a close relationship between those emotions and personality’s social behavior and that they can be one of the main incentives for socially significant behavior – theoretical basis. The importance of ethical emotions with positive valence when making decisions with their implementation in society determines the research’s theoretical and methodological basis. Those are studied in the cognitive dimension of human social activity, considering their subjective experience and objectification. The authors determined that ethical emotions with positive valence, pleasant emotions stimulate a person to experience them again and behave socially desirable as such behavior allows reliving those emotions and self-actualizing. Emotions with a positive valence are most desirable for a person and are the essential behavior incentives in society. A person can act actively to achieve them, to experience them repeatedly, which is the basis of motivation for socially desirable and meaningful behavior. From exclusively subjective experiences, those emotions move into objectification, i.e., those motivated to act in conditions of a definite or indefinite social continuum. In due time, these socially crucial actions acquire normative content, sometimes even a form, since they serve as a model for others. Moral emotions with positive valence, empathy, rule-making, high culture, and responsibility to oneself and others form a good way of a person’s self-realization through positive social behavior. Furthermore, moral emotions with positive valence are the most important incentive for such behavior.

Розглянуто характер впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на процес прийняття фінансово-економічних рішень в переговорних процесах і співпраці в умовах ризику і невизначеності. Обґрунтовано стимулюючий характер прямого впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на прийняття економічними агентами стратегічної соціально прийнятної поведінки. Виявлено потенційні обмеження, що знижують позитивний ефект впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на процес прийняття фінансово-економічних рішень в ситуаціях соціальних дилем.

The stronger the level of economic integration between countries, the greater the need to study the formation patterns of the stock market reaction to the financial information signals. This concerns the Ukrainian stock market, which is now in its infancy, and which reaction to financial information signals is sometimes ambiguous. The research aims to identify the formation patterns of return and volatility indicators of the Ukrainian stock market reaction to the US financial information signals. To assess the direct nature of US financial information signals effect on the PFTS stock index, the GARCH econometric modeling toolkit was applied. The research information base is the PFTS stock index and the Federal Reserve System financial information signals at the discount rate for 2000–2019. The fetch is divided into intervals corresponded to the ascent and decline phases of the financial cycle. It was found that an unforeseen increase in the discount rate at the financial cycle decline phase by 25 basis points decreases the PFTS stock index return, on average by 2.9%. Besides, the hypothesis about the general change stabilizing effect in the discount rate on the Ukrainian stock market volatility at the financial cycle growth phase was confirmed. Nevertheless, for investors, the most essential is the regulator’s monetary signals in the discount rate at the financial cycle decline phases rather than at the ascent phases because there is a more significant increase in the volatility level.

Розглянуто природу взаємозв'язку між неправдою та легітимністю в організаційному контексті при здійсненні підприємницької діяльності. Визначено роль, яку відіграє легітимність у конкурентоспроможності суб'єктів підприємництва (особливо новостворених) на ринку, а також представлені стратегії реагування на її дефіцит. Обґрунтовано, що незважаючи на несумісність з фундаментальними основами легітимності, неправда здатна виступати для підприємницьких структур інструментом створення деякої подоби організаційної легітимності, що в свою чергу часто дає змогу заручитися підтримкою зацікавлених осіб (зокрема, інвесторів) та відкрити доступ до необхідних для розвитку бізнесу можливостей і ресурсів.

Тема раціональності не є новою, але є надзвичайно актуальною. На початку 21 століття змінюються ідеали і принципи філософських та наукових досліджень. Наука тепер не стільки відштовхується від емпіричних фактів, а оперує тими даними і фактами, які не доступні емпіричному досвіду, безпосередньо не спостерігаються. До таких теорій можна віднести теорії суперструн і теорію супергравітаціі. Теоретичні дослідження розвиваються значно швидше за практичні ті, що доступні досвіду. Таким чином формується нова раціональність в філософії і науці. Досвід тепер не розуміється широко і універсально, а більш характеризується як локальний, що має значення для якоїсь певної ситуації чи обумовленого об’єкту. Такі погляди потребують свого нового розуміння, дослідження, вони повертають нас до класичних уявлень про раціональність, точніше до того, як її слід інтерпретувати сьогодні у контексті соціального буття і знання, що постійно змінюється. Нове повернення до класичної філософської предметності: істини, добра, краси потребує свого пояснення в межах класичної раціональності. Метою роботи є дослідження раціональності на її класичному етапі розвитку, а також її вплив на соціальну філософію Нового часу. Умоглядність сучасної науки тепер виражається у тому, що Всесвіт розуміється як дещо єдине, а теоретична діяльність розуму стає основним методом пізнання. Всесвіт існує не за механічними законам Нового часу, а за більш складними і багаторівневими принципами. Але звичайно поворот сучасної науки до античних принципів у пізнанні є лише умовним. Цей перехід чи повернення більш нагадує гегелівський рух духу від суб’єктивного через об’єктивний до абсолютного, де людське знання пройшовши певні етапи свого розвитку знов повертається до себе, але збагачене новим знанням і новим досвідом.

The Ukrainian PFTS stock index volatility reaction as a whole and its constituent economic sectors (“Basic Materials”, “Financials”, “Industrials”, “Oil & Gas”, “Telecommunications”, “Utilities”) to seven non-monetary US information signals (“Consumer price index”, “Personal spending”, “Unemployment rate”, “Gross domestic product”, “Industrial production”, “Consumer confidence”, “Housing starts”) was carried out for the period 2000–2017 on the basis of closing stock quotations in the trading day format. To assess the “surprise” component direct influence nature of the USA selected non-monetary information signals on the PFTS stock index, an AR-GARCH econometric modelling device was used. The results achieved clearly indicate the presence of some PFTS stock index economic sectors heterogeneous reaction to the United States individual non-monetary information signals announcement. For example, such economic sectors as “Basic Materials”, “Financials”, and “Oil & Gas” volatility response to the US non-monetary information signal “Consumer price index” “surprise” components the opposite of the overall PFTS stock index reaction. It can also be concluded that the United States non-monetary information signals influence on the Ukrainian stock market volatility depends not only on the financial cycle phase and data frequency, but also on the PFTS stock index economic sector.