Tatyana Pavlova

Purpose The purpose of this study is to consider the complementarity of ethics and law with regard to the problem of their common existence in society through the identification of common and different characteristics in the philosophy of I. Kant. Design/methodology/approach This study is based on the observation that in modern society ethics and law remain the main social regulators and their co-existence requires the definition of their interaction and complementarity. Also, as this problem is closely related to issues of freedom and obligation, it is necessary to show their role in ethics and law. Findings The results show that the complementarity of ethics and law is due to the obligation that unites them, and the categorical imperative is the only postulate of ethics and the rights to execute, which allows a person to always remain worthy of his name. Ethics also has the meaning of legal capacity, and law means the recognition of people moral independence by public authorities. Thus, the law must protect a person not only from arbitrariness on the part of other people but also from the state power. Originality/value This paper uses a philosophical approach, the utility of which is that ethics and law are studied as elements of normative regulation system of the society in terms of the phenomenal and noumenal nature of a man. It is proposed to consider ethics and law not only as different social regulators, which have their own specifics but also as complementary elements of a single social being, which should exist together and not attempt to substitute one another.

Цель. Работа посвящена определению характерных особенностей влияния экономических информационных сигналов США посредством каналов трансмиссии на компоненты декомпозиции избыточной доходности украинского рынка акций (на примере репрезентативного фондового индекса ПФТС). Методика. Для выявления параметров изменений избыточной доходности биржевого рынка акций Украины в реакциях на экономические информационные сигналы было применено векторное авторегрессионное моделирование. Выбор модели VAR (3) был обоснован согласно информационным критериям AIC и SIC. Результаты. В работе установлено, что лишь переменная избыточной доходности (с лагом 3) позволяет прогнозировать определенную долю будущих изменений доходности фондового индекса ПФТС. Тем не менее, коэффициент R² показывает, что задействованные переменные могут объяснить лишь около 7% изменения избыточной доходности фондового индекса ПФТС, что подтверждает достаточно низкую прогнозируемость украинского рынка акций. На основе декомпозиции избыточной доходности фондового индекса ПФТС за период 2000-2017 гг. (формат торгового дня) было выявлено, что рынок акций Украины является чувствительным к информационным сигналам по будущей избыточной доходности, поскольку более 89% от общего ее изменения можно объяснить влиянием непосредственно через канал премии за риск. Также установлено наличие влияния макроэкономического информационного сигнала США «Индекс доверия потребителей» на избыточную доходность украинского фондового индекса ПФТС через канал премии за риск, что подтверждает предположение о том, что «эффект неожиданности» макроэкономических сигналов США может быть фактором риска для рынка акций Украины. Научная новизна. Получил свое развитие методический подход по определению параметров реакции компонент избыточной доходности фондового индекса ПФТС на «эффект неожиданности» информационного содержание макроэкономических сигналов США. Практическая значимость. Использование приведенного методического подхода позволит улучшить точность финансового прогнозирования параметров реакции ценовых котировок отечественного рынка акций на обнародование макроэкономических информационных сигналов США, что даст возможность инвесторам (частным и институциональным) повысить доходность собственных инвестиционных стратегий.

Авторами розглянуті умови соціалізації споживання коміксів у мікросоціальному масштабі, що дає змогу описати особливості формування та розвитку різноманітних поведінкових моделей попиту на даний продукт сучасної культури. Запропоновано доповнити сегментацію споживачів коміксів такими критеріями як схильність до домінантного формату читання та потенційні умови перегляду домінантного формату читання. Ключові слова: комікс, варіативність моделей споживання, суспільство, постмодернізм, соціальна комунікація. Авторами рассмотрены условия социализации потребления комиксов в микросоциальном масштабе, что позволяет описать особенности формирования и развития разнообразных поведенческих моделей спроса на данный продукт современной культуры. Предложено дополнить сегментацию потребителей комиксов такими критериями как склонность к доминантному формату чтения и потенциальные условия пересмотра доминантного формата чтения. Ключевые слова: комикс, вариативность моделей потребления, общество, постмодернизм, социальная коммуникация. The authors examined the conditions for the socialization of the comics consumption in the micro-social scale, which allows us to describe the characteristics of the formation and development of various behavioral patterns of demand for this product of modern culture. We have proposed to supplement the segmentation of comics consumers with such criteria as the propensity for the dominant reading format and the potential conditions for revising the dominant reading format. Keywords: comics, variability of consumption patterns, society, postmodernism, social communication.

Проблема раціональності соціальних регуляторів таких як мораль і право завжди цікавила філософів. Розвиток уявлень про раціональність можна вважати певним соціально–культурним, історичним процесом зміни уявлень про неї, він є загальносвітовий розумний процес. Філософію і науку можна розглядати як різні прояви цього процесу, що по–різному реалізують як раціональність так і розумність. Ці важливі питання піднімає у своїй філософській системі відомий представник німецької класичної філософії Г. Гегель. Звернення до філософської системи Г. Гегеля щодо проблеми нормативності не є випадковим. Критерії її раціональності достатньо важко виділити в тому сенсі, що вони дуже щільно вплетені в канву загальної культури якоїсь історичної епохи розвитку людини і суспільства. Ця раціональність сприймається як така, що відповідає історичному розвитку і усвідомлюється актуальною сучасними їй вченими і філософами. Відповідно раціональність нормативності повинна бути критичною щодо себе самої, щоб не втратити розумність, що цілком відповідає суті філософії. Метою даного дослідження є визначення загальної логіки втілення раціональності у нормативності моралі і права в філософській системі Г. Гегеля. Основними методами дослідження є діалектичний метод, метод співставлення історичного та логічного, метод аналізу і синтезу та ін. Дослідження філософії Г. Гегеля розкриває нормативність як соціальну сферу реалізації свободи і розумності і дозволяє показати внутрішню єдність особистої і загальної волі.

Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the typology of ethical emotions, b) to highlight individual negative ethical emotions and to determine their ability to influence human behaviour. Theoretical basis. The theoretical and methodological basis of the research is the recognition of the significant influence of negative emotions on human activity in society. In this regard, it is proposed to consider them as a complex multidisciplinary phenomenon, which is predetermined by both social and personal factors of origin and has a certain specificity of objectification. Originality. The authors determined that in addition to destructive effects on a person of negative emotions, they can also have a constructive effect on person’s behaviour, due primarily to the fact that a person does not want to experience these emotions and therefore tries to avoid situations they cause. Conclusions. The ethical emotions of guilt, embarrassment, anger, disgust and contempt can affect, through the cognitive aspect of the emotional process, the decision-making process of people when they predict situations in which they risk to feel such emotions. So the emotion of guilt creates a constructive setup aimed at correcting inappropriate social norms of human behaviour. The emotion of embarrassment motivates a person to behave more benevolently in society in order to integrate in it and get its approval, thus encouraging the person to adhere to social and moral agreements and norms. The emotion of anger motivates a person to act to eliminate injustice, herewith not only in relation to himself, but also in relation to others. Rejecting those people who cause moral and social aversion, society creates a system of punishments and rewards that acts as a strong deterrent to the socio-cultural behaviour. The emotion of contempt performs the function of preventing punishment in relation to the despised individual.

Стрімкий інформаційний розвиток суспільства потребує свого філософського осмислення. Право у суспільстві з одного боку, є активним фактором його змін, що відображає найважливіші соціальні процеси, а з іншого боку, у сенсі своєї глибинної онтології, як природне право залишається незмінним і несе у собі головні соціальні цінності. Актуальним для соціальної філософії і у той же час проблемним на сьогодні залишається не лише питання поняття права, а й визначення його позитивної і інтуїтивної складових, як вони співвідносяться між собою, як разом формують уявлення про право. Ціллю статті є визначити що є позитивна і інтуїтивна складова права і яким чином вони складають поняття права та їх значення для сучасної соціальної філософії. Підхід Л. Петражицького до права характеризується своєю неординарністю, яка полягає не лише у спробі пояснення права з психологічної точки зору, а перш за все у тому, що у нього відбувається аналіз не лише позитивного права, як найчастіше буває у юридичній літературі, а права як філософської категорії взагалі, як цілісного психологічного і соціального явища, що включає в себе і інтуїтивні моменти права.

Розвиток суспільства, його зміни і трансформації кидають соціальній філософії як науці про соціальне буття все нові виклики. Сучасна реальність потребує нових підходів, які б дозволили розкрити сутність соціальної активності, дій і подій, що відбуваються. Особливо актуальним сьогодні стає питання про поведінку особистості у суспільстві. Але проблема у тому, що в межах існуючих наукових підходів важко визначитися щодо розуміння її поведінкової активності у соціальному бутті, вона більш відповідає принципам раціональності чи є ірраціональною? Сьогодні важливим є філософський дискурс щодо розуміння проблеми раціональної поведінки як процесу переосмислення самої раціональності, формування ставлення до неї у різні часи та доречності сумнівів у ній як мотиваційний домінанті поведінки сучасної людини. В цьому відношенні цікавим є філософській аналіз поглядів представників німецької класичної філософії щодо цих питань І. Канта і Г. Гегеля. Метою статті є показати підстави необхідності раціональної, розумної поведінки особистості у соціальному бутті суспільства. Чому саме німецька класична філософія? Справа в тому, що саме в цей період формується філософське уявлення про розумність як свободу і обов’язок. І оскільки далі філософія піде шляхом критики розумності і раціональності, важливо визначитися з тим, якими є ці класичні філософські постулати розуму і розумності як критерію людської поведінки.

В діяльності людини мета має велике значення, оскільки вона задає вектор руху людського життя на тому чи іншому його етапі. Життя взагалі можна розглядати як процес реалізації мети, яка має актуальність, є ієрархічною і задає сенс. Дослідження проблеми мети людської діяльності є важливим як аспект діяльності соціальної, що впливає на соціальне буття, соціальні відносини. А в умовах все більшого ускладнення суспільства питання про мету виходить на перший план, оскільки взаємодія загальної і індивідуальної мети теж ускладнюється, особливо в плані мотивації щодо дії, поведінки. Проблема мети розглядається у даному дослідженні не як проблема мети філософії, а як проблема індивідуального і соціального буття, саме як проблема людської поведінки. Це зауваження є важливим тому, що телеологічність філософського знання відноситься до вічної філософської проблеми початку і кінця, вічних цінностей, сенсу людського буття, Бога. У цьому плані можна погодитися зі стоїками, які виділяли кінцеву мету і просто мету.

Сьогодні стан розвитку філософії часто характеризують як «криза раціональності». Пов’язане це перш за все з тим, що як вважають деякі дослідники раціональні методи пізнання не вирішують філософських проблем і направлені цілком на таку ж раціональну реальність якою не є сучасний світ. Постає питання про виправданість у класичній філософії та науці панування раціональних методів пізнання. Але питання не лише у цьому, важливо говорити про те, що сьогодні ми розуміємо під раціональністю. Чи йде мова про відхід від раціональності, чи про її нові форми, прояви, виміри щодо дослідження феноменів. Метою даного дослідження є виявлення раціональних аспектів нормативної поведінки у філософії І. Канта. Розглядаючи це питання необхідно звернутися до обґрунтування раціональності нормативності класиком філософської думки, застосовуючи методологію безпосередньо І. Канта та іншу. До методів дослідження відносяться: співпадіння історичного і логічного, компаративний аналіз, методологічний принцип додатковості та ін. Дослідження феномену нормативної поведінки у філософії І. Канта показує важливість принципу раціональності, обов’язку, свободи в аналізі такого важливого явища як соціальна поведінка. Від того яким чином людина визначає підстави нормативності залежить яким чином вона буде діяти: підпорядковувася чи не підпорядковуватися ним, як вона буде реалізовувати своє соціальне буття.